Який сенс життєвих труднощів для особистісного розвитку та зросту?
вудман
zagublena
Слово "труднощі" здебільшого має негативне забарвлення і сприймається як перепона для досягнення цілей. Малюється картина, що все пропало і не буде так як раніше. Ми схильні згущувати фарби та катострофізувати дійсність. Але якщо пережити цю першу емоційну реакцію та не дати їй взяти верх над собою, то усе може обернутись зовсім іншим боком. Ф. Ніцше казав: "Все, що не вбиває мене, робить мене сильнішим" і хоча у це спочатку важко повірити, та коли проходить певний час після усіх пережитих труднощів, ми все ж переконуємось що так і є.
З іншого боку не варто собі забороняти сумувати і навіть плакати у складних ситуаціях, бо стримувати емоції і переконувати себе що нічого не сталося може завадити природньому перебігу подій та не дасть дійти до щасливого фіналу - особистісного росту та розвитку.
У дитинстві маленькі труднощі допомагають пізнавати і вчитись розуміти навколишній світ, при цьому зазвичай поруч є хтось близький для підстраховки - це природній і здоровий процес зростання. Та часом, на жаль, буває так, що труднощі бувають занадто складними для дитини і поруч немає близької людини, яка б підтримала та відновила відчуття безпеки. Тоді труднощі стають всепоглинаючими і всеохоплюючими, що з одного боку не дає дитині природньо зростати та пізнавати світ, а з іншого заставляє це робити швидкими темпами і з широко відкритими від страху очами. Депривація базових потреб включає різні механізми захисту, як спосіб виживання і тоді серед нас появляються дорослі діти із великим багажем непересічного досвіду і з мудрими не по роках аналітичними здібностями та готовністю на відважні вчинки. Труднощі не всіх роблять сильними та успішними, але можливо тих, кого не зробили, то віддають свій вдвічі більший потенціал тим, кого зробили такими?
Історія залишила нам та й, зрештою, продовжує писати, багато випадків коли складні життєві ситуації робили людей визначними, а то й геніальними, тобто це прямий приклад того, як труднощі сприяли особистісному зросту та розвитку. Взяти, приміром, видатну мексиканську художницю Фріду Кало, яка жила у постійних фізичних стражданнях через пошкоджений хребет та моральних муках від не здорових стосунків зі своїм коханим чоловіком, проте ці перепони не завадили, а можливо навіть сприяли її таланту. Також яскравим прикладом є українські генії Тарас Шевченко, Леся Українка, цей список можна наповнити великою кількістю всесвітньовідомих імен, та все ж істина одна - коли стає важко сильний рухається вперед.
Часом буває так, що людина у труднощах може загубити наснагу до життя, а то й сенс життя у цьому випадку стають дуже актуальними слова Віктора Франкля: "Цей ряд відображає три основних шляхи, якими людина може знайти сенс в житті. Перший – це те, що він дає світу у своїх творіннях, другий – це те, що він бере від світу у своїх стосунках та переживаннях; і третій – це позиція, яку він займає по відношенню до своєї ситуації в тому випадку, якщо він не зможе змінити свою долю".
Я вважаю, що як і кожна людина особлива, так само і її труднощі особливі та неповторні і кожен їх переживає по своєму. Одним потрібно більше часу, іншим більше терпіння, але нам усім обо'язково потрібна віра. Потрібно вірити у краще майбутнє, але не надіятись на нього, бо надії можуть зробити нас слабкими, а кожна слабкість - це біль, після якого перестаєш вірити у краще. Надіятись варто на себе і свої сили, навіть якщо і є ймовірність що хтось вирішить наші проблеми, чи ще якимось чином вони зникнуть без нашої участі. Коли ми приймаємо відповідальність за свої вчинки і розрішення можливих негативних результатів цих вчинків, то стаємо зрілими. А із зрілістю також приходить розуміння, що труднощі - це лише частина природнього життєвого шляху, який також складається із любові, що своєю силою компенсовує та й загалом затьмарює усе на своєму фоні, бо є могутньою та умиротворюючою.
Tags:

(no subject)
вудман
zagublena
Сум породжує мистецтво, закоханість породжує самотність

(no subject)
вудман
zagublena
вірити так сильно щоб розбити склеєне
боготворити так палко щоб створити пекло
увійти так глибоко щоб забрати більше
любити її так сильно щоб убити серцем

(no subject)
вудман
zagublena
Забувай її. Ніч степова пахне пилом і кардамоном,
чебрецем і потом; страхом і сонцем просяклі дні;
плакати незручно, не бажано користуватися телефоном.
Там, де зараз ти, під чужим вогнем, під своїм кордоном,
не потрібні ці млосні спогади, зовсім ні.
Забування – як видирання судин із живої шкіри,
вимагає поруйнування усіх порогів, всіх меж і мір,
втрати усвідомлення болю; і також - віри,
безкінечної і бездонної, ніби чорні діри,
віри в те, що ти забуваєш. Тому забувай і вір.
Вір у те, що поки вона щоранку читає
останні новини за ніч – навколо неї згортається простір,
і вибухає полегкістю зрідка, коли поганих новин немає;
що липа під вікном її доцвітає, передчасна у цьому краї.
Вір у те, що вона тебе також забуває,
і що їй це також непросто.
Вір у те, що за спиною в тебе залишаєтся тиха її кімната,
в те, що навіть усе забути – не значить усе віддати.
___
К.Бабкіна

(no subject)
вудман
zagublena
Я приходжу втомлена додому
Ти знімаєш моє взуття, кажеш що скучив
Я так люблю відчувати твою руку на таліі
Вмиваєш мене як дитину
Цілуєш між пальців і у вухо
Ніжно з усіх сил
Говориш про роботу і погоду
А я лиш бачу як морщиться твоє чоло

(no subject)
вудман
zagublena
колись я вірила у вічне кохання, гомеопатію і справедливість
зараз я знаю що таке любов, твій смак і дитячий плач
ми навчились лікувати рак, але мені і далі пересихають усі слова
коли бачу тебе
не ми винайшли це колесо, але нам його крутити
ось уже рік

(no subject)
вудман
zagublena
вірити у краще майбутнє, але не надіятись на нього, бо надії роблять тебе слабкою, а кожна слабкість - це біль, після якого перестаєш вірити у краще

(no subject)
вудман
zagublena
Літо. Плавати у непевних водоймах із прісною водою.
Пестити литки молодою травою, долоні – грушевим цвітом.
Цілуватися з випадковими, засинати під музику, бути чесним з собою.
Літо без тебе настає невідворотно після літа з тобою –
ну, то і хуй із ним, з тим минулим літом.
Готувати на грилі, готуватися до усього, тепло тілесне й душевне
приймати прямо з повітря, де тепла не бракує. Завжди надвечір
складати офіру духам міських пригод радісно, щиро й ревно.
Літо – не носити панчіх, бо один вже сказав напевне –
вона одягає панчохи, і трапляються протилежні до літа речі.
Винаходити теми й відвертості, синтезувати звуки та аромати,
що наповнюють простір тремкого свіжостиглого літа.
Обіцяти собі знову не наламати, не схибити, добре спати.
Літо – приймати усе. Абсолютно усе приймати.
Все пробачати. Все витримувати. Усе любити.

Катерина Бабкіна

(no subject)
вудман
zagublena
Намагаюсь владнати конфлікт між дівчатами, невдало, експериментую:
- Даруся, а щоб ти зробила якби у тебе були дві донечки які сваряться і не хочуть миритись?
- мамо, у мене був би чоловік

ти
вудман
zagublena
Originally posted by izdryk_y at ти
ти


ти живеш у мені життям окремим
це не зовсім те саме що шизофренія
я погано в твої в'їжджаю теми
і мотиви твої розгадати не вмію
я тебе наділяю своїми страхами
і надіями й болем і хіттю і щемом
ти мені не говориш що буде з нами
ти мовчиш наче ангел чи тихий демон
але завше ти є і завжди присутня
чи вдихаю я кисень чи дим сигаретний
ти як інша моя потаємна сутність
ти немов полотно під моїм портретом
ти в мені наче ніл всепроникної лімфи
ти в мені наче лімб де чекання вічне
зачекінилась в мозку крихітним міфом
і заплющила очі на морок і відчай
ти живеш у мені поміж пеклом і раєм
об'являєшся вільно то чортом то богом
ти живеш у мені і в собі тримаєш
все що ще залишилось в мені живого

?

Log in

No account? Create an account