?

Log in

No account? Create an account
Previous Entry Share Next Entry
(no subject)
вудман
zagublena
Забувай її. Ніч степова пахне пилом і кардамоном,
чебрецем і потом; страхом і сонцем просяклі дні;
плакати незручно, не бажано користуватися телефоном.
Там, де зараз ти, під чужим вогнем, під своїм кордоном,
не потрібні ці млосні спогади, зовсім ні.
Забування – як видирання судин із живої шкіри,
вимагає поруйнування усіх порогів, всіх меж і мір,
втрати усвідомлення болю; і також - віри,
безкінечної і бездонної, ніби чорні діри,
віри в те, що ти забуваєш. Тому забувай і вір.
Вір у те, що поки вона щоранку читає
останні новини за ніч – навколо неї згортається простір,
і вибухає полегкістю зрідка, коли поганих новин немає;
що липа під вікном її доцвітає, передчасна у цьому краї.
Вір у те, що вона тебе також забуває,
і що їй це також непросто.
Вір у те, що за спиною в тебе залишаєтся тиха її кімната,
в те, що навіть усе забути – не значить усе віддати.
___
К.Бабкіна